статися

1) (про непередбачену подію, випадок тощо — відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре)

— Пор. відбуватися

2) (з ким, кому — про те, що хтось зазнав якоїсь пригоди, упав у якийсь стан, настрій тощо), трапитися, траплятися, скоїтися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися

3) (відбуватися, мати місце), траплятися, трапитися; коїтися, чинитися (про щось недобре, небажане); здійснюватися, здійснитися (про наміри, мрії, слова)